Опис
Юпитер 203-1 – котушковий магнітофон 2 класу.
Призначений для запису звуку з подальшим відтворенням через внутрішню або зовнішню АС, або навушники.
Наявність 3х. декадного лічильника витрати стрічки з кнопкою скидання, що дозволяє знаходити потрібні записи.
Корпус магнітофона з дерева із застосуванням шпону цінних порід дерева.
Технічні дані:
– швидкість протяжки магнітної стрічки – 19,05 та 9,53 см/с;
– частоти – 40-18000 Гц;
– коефіцієнт детонації – 0,25 %;
– потужність звуку на виході – 2×15 Вт;
– Потужність – 90 Вт.
Розміри: 408x444x196 мм;
“Юпітер” – марка радянських побутових котушкових магнітофонів I і II групи складності.
Моделі
“Юпітер-203-стерео” :
1971 – “Юпітер-201-стерео”, в перших рекламних повідомленнях називався “Юпітер-стерео”. Стереофонічний котушковий магнітофон 2-го класу з живленням від мережі. Стрічковий механізм тришвидкісний (19,05, 9,53, 4,76 см/с), одномоторний, уніфікований (тип УПМ-24/34), застосовувався в магнітофонах багатьох інших марок («Маяк», «Ростов», «Сатурн») та ін.). Перший радянський побутовий магнітофон вертикального компонування.
1972 – “Юпітер-303”, монофонічний чотиридорожковий магнітофон 3-го класу, з 1973 року випускався в Омську під назвою “Сатурн-301”.
1974 – “Юпітер-202-стерео”, на відміну від моделі 201 електронна частина побудована за модульним принципом, виключена швидкість 4,76 см/с.
1974 – “Юпітер-205”, досвідчений котушковий відеомагнітофон з можливістю роботи як звичайного котушкового аудіомагнітофона.
1975 – “Юпітер-Квадро” (квадрофонічний, на базі “Юпітер-202-стерео”, не плутати з підсилювачем “Юпітер-Квадро” Львівського ПЗ ім. Леніна). Серійно не випускався.
1979 – “Юпітер-203-стерео”, на відміну від 202-ї моделі – на кремнієвих транзисторах, удосконалено стрічкопротяжний механізм (тип УСМ-24, з 1986 року – УПМ-34), введений автостоп, застосовані зносостійкі голівки. Магнітофон може працювати у режимі підсилювача.
1980 – “Юпітер-204-стерео”, магнітофон-приставка на базі моделі 203.
1982 – “Юпітер-203-1-стерео”, незначне вдосконалення моделі 203 з електронними індикаторами рівня сигналу.
1990 – “Юпітер МК-106С”, модель 1-ї групи складності з двома швидкостями, наскрізним каналом і п’ятисмуговим еквалайзером. До початку 1991 року в магнітофоні був шумоподавлювач.
1991 – “Юпітер МПК-107С”, магнітофон-приставка (тим не менш, з еквалайзером) на базі моделі 106. З 1992 року магнітофон комплектувався стрілочними індикаторами замість електронних.
1992 – “Юпітер МК-106С-1”, незначне вдосконалення моделі 106. Електронні індикатори рівня сигналу замінені на стрілочні, як у моделі 203.
1995-1996 – “Юпітер МК 106С-2”. Виключено швидкість 9,53 см/c. У пізніх партіях магнітофона проміжний ролик приводу ведучого валу замінено на плоский пасик.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.