Байкал радіола лампова Радіоприймач (1950ті роки)

Опис

Радіоприймач, радіола мережева лампова Байкал з 1956 року випускав Бердський радіозавод.

Радіоприймач “Байкал” був розроблений на Ленінградському заводі імені Козицького наприкінці 1954 року. Після випуску невеликої партії, виробництво приймача було передано на Бердський радіозавод, де він почав спільно з однойменною радіолою серійно випускатися з листопада 1956 року.

Приймач – це 6-ти ламповий супергетеродин, що працює в діапазонах ДВ 2000…723 м, СВ 577…187 м, КВ, у 2-х піддіапазонах 75,9…40 м і 36,3… 24,8 м та УКХ діапазоні 4,66…4,11 м. Приймач має регулювання тембрів за НЧ, ВЧ, систему АРУ. УКХ радіостанції приймаються на внутрішній диполь. В акустичній системі приймача встановлено 2 гучномовці 1ГД-5. Максимальна вихідна потужність підсилювача НЧ – 2 Вт. Діапазон звукових частот, що відтворюються при прийомі в УКХ-ЧМ діапазоні – 100…7000 Гц, при прийомі в АМ діапазонах 100…4000 Гц. Живиться приймач від електричної мережі 110, 127 або 220 ст. Потужність 55 Вт. Габарити приймача 510х325х280 мм, вага 11 кг. Ціна 72 рублі 35 копійок з 1961 року.

Поруч із приймачем завод випускав і радіолу ”Байкал”. Конструкція радіоли, крім встановленого універсального ЕПУ, зміненого футляра аналогічна приймачеві. У деяких великих партіях радіоприймачів і радіол був індикатор налаштування на лампі 6Е5С, у деяких він був відсутній. У приймачі і радіолі замість гучномовців 1ГД-5 пізніше ставили гучномовці 2ГД-3 (2ГД-3Р), причому діапазон відтворюваних частот при програванні грампластинок і при прийомі на УКХ діапазоні розширився до 80 … 8000 Гц. Маса радіоли 19 кг. Потужність при роботі ЕПУ – 70 вт. Ціна радіоли “Байкал” 87 рублів 95 копійок.